суботу, 3 грудня 2016 р.

Ліна Костенко


Білочка восени
На гіллячках, на тоненьких, 
Поки день ще не погас, 
Сироїжки та опеньки
Білка сушить про запас.

Так нашпилює охайно, 
Так їх тулить на сосні
І міркує: «А нехай-но
Ще побудуть тут мені!

Поки дні іще хороші, 
Поки є іще тепло, 
А як випадуть пороші, 
Заберу їх у дупло.

Буде холодно надворі, 
Сніг посиплеться з дубів, 
Буде в мене у коморі
Ціла в’язочка грибів!»

Але білочці не спиться. 
Дятел стукає: тук-тук! 
Щоб не вкрала їх лисиця
Або хитрий бурундук.

Немає коментарів:

Дописати коментар